У Кримських горах
рослинний світ змінюється від підніжжя до вершини. Адже сонце нагріває поверхню
Землі. Тепле повітря легке і воно піднімається вгору, де поступово
охолоджується. Чим вище підніматися вгору, тим холодніше. Тому улітку біля
підніжжя і в долинах спекотно, а на високих вершинах лежить сніг і лід.
Найнижче на схилах гір розкинувся ліс з
дуба пухнастого і ялівцю високого. Серед них зустрічається суничне
дерево,фісташка. У підліску росте – ялівець колючий,шипшина, вовчі ягоди,
кизил, плющ. Третій ярус у цьому лісі утворюють різні травя’нисті рослини.
Навесні квітують підсніжники, крокуси, гіацинти. Влітку – кропива глуха,
жовтець роздільний, борщівник пухнастий, аденофора кримська, які занесені до
Червоної книги.
Вище в гірському лісі з’являється дуб скельний і сосна кримська, а в підліску –
жасмин, терен колючий.
Чим вище підніматися в
гори, тим листяних дерев дедалі менше. На рівні понад 350-400 м ростуть соснові і
букові ліси. До них домішується дуб, граб, клен польовий і Стевена. Найбільш
поширені ліси з сосни кримської, які створюють особливий, неповторний ландшафт.
Кримська сосна носить ім'я натураліста П. С. Паласа. Цікавим деревом є клен Стевена, названий на
честь X. Стевена— засновника
всесвітньовідомого Нікітського ботанічного саду на Південному березі
Криму.
На плоских вершинах Кримських гір
розкинулися гірські луки – яйли. Яйла означає пасовище. На яйлах немає затінку,
мало вологи. Адже частина дощової і талої води швидко збігає по схилах, а
частина – випаровується. На яйлах зростають трав’янисті
рослини, які пристосувалися до посушливих умов. Це – ковила, типчак, шавлія, костриця,
стоколос, осока, чебрець, еспарцет. 
Немає коментарів:
Дописати коментар